Проведення цього конкурсу стало доброю традицією Вільногірського меткомбінату, починаючи з 2006. Конкурс проводиться кожен рік, виключенням став 2020 (коронавірус завадив). За час існування формат змінювався не один раз, були навіть ситуації, коли учасники конкурсу в ролі керівників, вирішували виробничі питання, а ці питання і ситуації моделювали і створювали «наживо» для них члени молодіжної комісії. Це все відбувалося прямо на сцені, де до учасника в ролі керівника, заходив член молодіжної комісії і розігрував свою роль(«кума-випивохи», робітника що завжди запізнюється, робітника «золоті руки» який не хоче навчати молодь і т.д.), а члени журі в цей час оцінювали конкурсантів сидячи у залі. Конкурс і зараз постійно змінюється, вводимо і виводимо додаткові розділи і тури. Не буду повторювати тези наведені у положенні, подивитесь самі.

Трохи про організацію. В зв’язку з постійним розвитком і зміною конкурсу, кожен рік затверджуємо положення, після цього через ЗМІ (газету, радіо), керівників підрозділів і голів цехових комітетів оголошуємо про початок конкурсу. Голови цехових комітетів приносять заявки учасників і передають їх голові Комісії по роботі з молоддю, з учасників формується група у Viber/Telegramm, де вони напряму можуть ставити питання щодо конкурсу і т.д. Конкурсу обов’язково потрібен ведучий, що буде задавати тон конкурсу, слідкуватиме за часом, передаватиме слово членам конкурсної комісії, щоб не допускати пауз, допомагатиме учасникам у разі їх хвилювання.

---

Одна із крузезних ідей мотивації профспілкового членства! Але водночас і найбільш дискусійною. Йдеться про поширення норм колективного договору ТІЛЬКИ на членів профспілки.

Зараз хтось, напевно, згадає, що в Законі України «Про колективні договори та угоди» написано інше. Там сказано: «положення колективного договору поширюються на ВСІХ працівників підприємств незалежно від їхнього членства у профспілці»… АЛЕ! Звернімо свій погляд на нормативні акти Міжнародної організації праці, які мають безпосереднє відношення до цього питання. У них можна знайти мааааленьку лазівку. Вона знаходиться в пункті 4 Рекомендації 91 МОП. І дослівно звучить так: «… положення колективного договору поширюються на усіх трудящих відповідних категорій, які працюють на охоплюваних колективним договором підприємствах, ЯКЩО у ньому НЕ ПЕРЕДБАЧУЄТЬСЯ ІНШОГО».

Іншого! Тобто якщо ми в колговорі запишемо, що пункти з такого по такий поширюються тільки на членів ПМГУ - то так воно й буде! І це слушно. Ну чому соціальні норми, які насилу «вигризає» профспілковий комітет, повинні поширюватися і на тих, хто до цієї перемоги стосунку не має? Чи всі наївно думають, що «соціальні плюшки» – це добра воля роботодавця з директором, яким прямо так і хочеться поділитися заробленими грошима?

Від теорії до практики. Вже є приклади реалізації цієї ідеї на підприємствах нашого ГМК. Як розповсюдження окремих пунктів, так і всього колдоговору тільки на членів профспілки. І досі не було жодних претензій чи судових позовів. Проте рядові члени профспілки, які працюють на цих підприємствах, однозначно у виграшній ситуації. А хіба не це найважливіше завдання профспілки?

Можна хоча б спробувати спершу встановити одну-дві норми щодо соціальних благ для членів профспілки (ну, наприклад, відпочинку дітей, організації новорічних свят, культурно-масової, спортивної та оздоровчої роботи, матеріальної допомоги тощо). Вибороли у переговорах із власником ще додаткове благо – і його до низки «профспілкових». Хто захоче – реалізує, хто не захоче – знайде сотню причин. Мабуть, таки справа не в законодавстві…

---

Дуже часто доводиться слухати від членів профспілки претензії на кшталт "я жодними преференціями від профспілки не користуюсь, навіщо мені сплачувати внески"? Одним із рішень може бути впровадження профспілкового кешбеку

Що це дасть?
Привабливість: люди люблять отримувати щось назад, особливо якщо це гроші або бонуси. Лояльність: учасники відчувають, що їх внесок цінується. Прозорість: показує, що профспілка дбає про своїх членів і готова ділитися ресурсами.

Як впровадити профспілковий кешбек?

1. Визначте розмір кешбеку:
   - наприклад, 5-8% від членського внеску повертається учаснику;
   - встановіть мінімальний та максимальний поріг (наприклад, від 500 до 2000 грн на місяць/квартал/рік).
2. Виберіть форму повернення:
   - подарункові карти: партнерство з магазинами, навчальними центрами, сервісами (наприклад, отримання до 5% назад за кожну покупку у магазинах-партнерах);
   - бали: накопичувальна система, яку можна обмінювати на пільги чи послуги;
   - оздоровлення: оплата путівок у санаторії або на турбази;
   - освіта: курси підвищення кваліфікації або тренінги;
   - грошове повернення: перерахування на картку учасника (якщо це можливо за внутрішніми правилами).
3. Створіть просту систему обліку:
   - використовуйте програмне забезпечення для відстеження внесків та нарахування бонусів;
   - забезпечте прозорість: учасники повинні знати, скільки кешбеку вони назбирали.
4. Розкажіть про кешбек:
   - проведіть інформаційну кампанію: плакати, розсилки, зустрічі, месенджери;
   - підготуйте рекламації: "Вступіть до профспілки і отримуйте до 2000 грнв на місяць назад!"

Профспілковий кешбек - це не стільки спосіб залучити нових членів, скільки інструмент для утримання існуючих. Якщо реалізувати його правильно, це стане потужним мотиваційним інструментом!

---

Для початку людські ресурси:

1. Три особистості які заслужили авторитет та повагу в напрямку своєї діяльності
2. Три гіда які приведуть команди до бібліотекаря та будуть модерувати та вести хронометраж їхньої бесіди
3. Заздалегідь розділені учасники заходу на три команди

Наступні технічні ресурси:

1. Три приміщення зі стільцями: всі учасники сидять обличчям до бібліотекаря
2. Не велика відстань між приміщеннями (ми ж не хочемо втратити учасників на шляху до цілі)
3. Блокноти та ручки для нотатків та цікавих питань/відповідей.

Правила:
Кожен бібліотекар повинен представитися та розповісти за які такі заслуги його обрали на цю роль. Це можуть бути цікаві факти життя або яскраві історії підйому кар’єрними сходинками… Будь що, аби зацікавити учасників. Головне завдання: мотивувати та надихнути слухачів на дії; на досягнення своїх цілей; що краще намагатися щось зробити, ніж шкодувати, що не спробував; що все в їхніх руках! Після свого виступу (максимум 5 хвилин) настає час для запитань слухачів (10-15 хвилин). Бажано щоб учасники вже підготували питання або хоча б замислилися над цим. Питання повинні стосуватися твоєї мотивації, корисності, або питати про лайфхаки та поради від авторитетної людини. Ти можеш навіть питати кожного бібліотекарів однаковими питаннями – все що завгодно, в межах пристойності та кримінального кодексу…

Коли сплине час, гід відводить команду до іншого бібліотекаря. І так по колу, щоб всі мали можливість спілкування з кожним бібліотекарем.

Після закінчення заходу, організатори можуть поспілкуватися з учасниками (або зробити анкетування) на тему, хто їх більше зачепив й чим саме. Це достатньо корисна аналітика для майбутніх «живих бібліотек».

---

Починаючи з 1996 року, 28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці. Хочеться нагадати про те, наскільки важливо дотримуватись правил та законів у цій галузі.

Нагадувати про це працівникам можна у різних формах. Влаштовувати квести, брейн-ринги або (в умовах оголошеного карантину) онлайн-вікторину!

А створити вікторину можна за кілька кроків:

1. Зараз в інтернеті, є можливість знайти велику кількість платформ, де можна створити та провести онлайн захід. Найзручніший - це платформа Google Forms (це легко та безкоштовно);

2. Змінити онлайн-сторінку. Вибрати стиль, шрифт, картинки які вам подобаються;

3. Завантажуєте різні, актуальні питання та завдання з охорони праці.

Одже онлайн-вікторина готова! Такий захід допоможе працівникам перевірити свої знання, вказати на те, де все ж таки слід перечитати інструкцію з техніки безпеки.

І насамкінець, хотілося б поділитися з Вами цитатою, яка має стати слоганом до будь-якого виду діяльності: «У найбільшій безпеці той, хто напоготові, навіть коли немає небезпеки».

---

Нещодавно, познайомившись з гарним прикладом реалізації цієї ідеї на "Сухій Балці", хочу надати загальному розголосу цю креативність. Багато хто проводить фото-конкурси, виставки фотографій або ще якоїсь мистецької продукції. І ось для надання оригінальності подібним заходам, вигадали такий новаторський формат - "сушка".

Сушка - оригінальний спосіб демонстрації фотографій, при якому всі експонати кріпляться прищіпками до натягнутих мотузок для білизни. Звідси і назва - дана інсталяція дуже нагадує сушку виявлених у розчині фотографій в епоху плівкових фотоапаратів... Зазвичай відвідувачам дозволяють забирати фото, що сподобалося, або замінювати її своєю світлиною, заздалегідь приготовленою (повинна більш-менш відповідати тематиці виставки). Це, з одного боку, дозволяє абсолютно кожному приєднатися до співорганізаторів (так би мовити, відчути особисте причастя до грандіозної події), а з іншого боку поповнювати свою виставкову колекцію експонатів.

Вітається для створення незабутнього антуражу вивішувати на мотузці негативні фотоплівки (напевно вони завалялися десь у комірчині), розміщувати старовинні фотоапарати, проявні машинки, яскраві кольорові коробочки від плівок і т.д. і т.п.

---

Якось хлопці – працівники промислового підприємства вирішили розмалювати графіті занедбану стіну старої будівлі на території свого заводу. Керівництво їм дозволило. Художники дуже весело провели час, і арт-об'єкт вийшов чудовим. Було б круто зробити щось схоже у профспілковому контексті.

Для цього потрібно:

1. Зібрати ініціативну групу профактивістів, яким цікава ідея.

2. Подумати, що саме малювати і як це робити (від руки або по трафаретах), купити все необхідне (фарби, розпилювачі, крейда для ескізів, аркуші паперу та картону для трафаретів, плівку для захисту потрібних частин стіни). Не забудьте ескіз для зображення ПМГУ емблеми!

3. Провести одну (або навіть кілька) репетицій, обравши для цього якийсь занедбаний майданчик, хронометраж необхідного часу та оцінку естетичність результату.

4. Визначити, де малювати – на території підприємства чи десь у населеному пункті та отримати дозвіл (відповідно чи керівництва підприємства чи місцевої влади). На підприємстві допоможе профком. У населеному пункті можна спробувати вийти на голову громади чи ради у справах молоді та спорту. Бажано, щоб місце було доступним для глядачів.

5. Погодити з інстанцією, яка дає дозвіл, дату та час акції, її тривалість.

6. Провести флеш-моб, сфотографувати її результат та учасників, та обов’язково розповісти про неї через засоби масової інформації (краще з відео)!

---

Хочу поділитися чудовою ідеєю: демонстрація фільмів просто неба. Ідея народилася, коли на нашому районі Миколаєва з'явився маленький парк із лавками та зеленим газоном, який створив місцевий підприємець.

Ось що ми зробили:

1. Озвучили свою ідею господареві парку, і вона дуже сподобалася.

2. Вибрали оптимальне місце для встановлення екрана.

3. Власними силами виготовили рамку для екрана та натягнули екран. Розмір дисплея 6*8 метрів (на жаль, вартість екрану не пам’ятаємо, бо купувалося все одразу).

4. Знайшли необхідне обладнання: проектор, ноутбук, колонки та проводи для з'єднання (колонки по-потужніше: 300 – 500Вт бажано).

5. Зробили афішу (роздрукували на звичайному принтері).

6. Вибрали фільм для показу!

І ось настав той вечір і прем'єра нашого кінотеатру просто неба. На перший показ прийшло близько 300 людей, по закінченню приємно було чути відгуки про нашу ідею.

Показ фільмів проводимо регулярно, фільми та мультики вибираємо шляхом голосування у групах у месенджерах або соціальних мережах.

Тепер у нас на районі є чудове місце, де можна влітку не тільки спостерігати краси парку, а також у дружній колективній компанії насолодитися переглядом фільмів. Дозволяється приносити із собою пледи та розташовуватися на газонах.

Парк є загальнодоступним і у вихідні всі бажаючі можуть безкоштовно дивитися фільми. Звичайно, ми не забуваємо про наймолодше покоління - для дітей демонструються мультфільми.

---

Ділюся досвідом проведення навчальних квестів для профспілкової аудиторії. Навіщо я вирішив "притягнути" квест до навчання? Хмм... бо це цікаво, це добре "заходить", це вводить людей до стану потоку. Спробуйте - і ви в цьому переконаєтесь

1. Далі поставив перед собою питання: "Які навички учасники зможуть відпрацювати, закріпити?". Тематика тренінгу була пов'язана з використанням соцмереж, месенджерів та інших інтернет-сервісів. Відповідно, на квесті закріплювали їх функціонал. Ну й, звісно, відпрацьовували навички командної роботи.

2 . Обираю локацію. В одному випадку, це було приміщення Навчального центру профспілок та територія навколо, а в іншому (літній табір) - просто відкритий простір за містом. Відповідно на етапі планування варто обійти територію, знайти цікаві місця, які можуть бути тайниками, або локаціями для технічних етапів. Висновок - квест на "раз-два" не робиться. Потрібен час на огляд локації, вибір місць, генерацію ідей, закладання підказок.

3. Накидую ідеї на тему: "Що я можу учасників примусити зробити на цій локації?". Варіанти тут можуть бути різні. Наприклад, знайти тайник за GPS-координатами, які заховані десь в пості в Instagram; відгадати ребус на профспілкову тематику (благо - є генератори ребусів); знайти тайник за покроковою інструкцією; відгадати загадку на профспілкову тематику та переслати відповідь у Viber організаторам; знайти локацію з підказкою за фото, яке надіслали організатори через Telegram; відсканувати QR-код, який приведе в Google-диск, де описане наступне завдання; написати вірш з заданими словами та продекламувати організаторам... і т.д.

4. Усе це збираю в схему (свій приклад я навів в картинці). Фактично виходить, що схема одна, а ланцюжків підказок дві, чи три. Намагаюся розвести команди подалі на локації, що випадково не зібрали чужі підказки. Ще один момент - можна робити квест із квест-станціями (місце, де сидить організатор і видає підказки), а можна все зав'язати на сервіси і підказки видавати он-лайн. Другий варіант можливий при двох командах. Якщо більше - можна заплутатися. По схемі я вже бачу, на який час можна розраховувати. У мене це було 1,5 години десь.

5. Творю безпосередньо контент квесту - видумую загадки, ребуси, інструкції, друкую підказки, створюю QR-коди, файли на Google-диск, закладаю підказки на локаціях, придумую технічні етапи (наприклад, ходіння по лабіринту, переправлення по мотузкам, кидання літачків) і т.д.

6. Генеральна перевірка. Проходжуся по квесту зі схемою. Перевіряю, чи все сходиться.

7. Безпосередньо розпочинаємо квест. Бажано, щоб декілька організаторів, ходили по локації і спостерігали, моніторили проходження етапів (або допомогали коли учасники заходять в кут).

8. Визначення переможця (вручення призу) і обговорення (як працювалося в команді, які були складнощі, що вдавалося, що ні).

З першого погляду це здається складним процесом. Але коли буде певний досвід та напрацювання, майбутні квести проходитимуть "як по маслу" 😉

---

Діти – наше все!

Організовуючи дозвілля для дітей працівників Дружківського заводу металевих виробів спробували себе в новому амплуа - провели дитячий квест на піратську тему просто неба. Ідея "зайшла" - і діти і аніматори отримали масу приємних емоцій та вражень. Бюджет мінімальний, намагалися все зробити своїми силами та інвентарем туристичного клубу. Сценарій та інші корисності у прикріпленому файлі.

---

У період підготовки сміливо користуємося рекомендаціями, що надійшли з вищих органів - оскільки вони враховують статутні вимоги та пропонують приблизний порядок денний звітно-виборних профспілкових зборів. Весь інструментарій та зразки документів вже придумані – беріть та користуйтеся. Ось найсвіжіший збірник

Не забути про оголошення: своєчасно інформувати членів профспілки про терміни проведення зборів/конференції. КОЖЕН у трудовому колективі повинен знати про дату та повістку. Використовуйте весь арсенал комунікаційних каналів: змінно-зустрічні збори, стенди, друковані газети, роздавальні листівки, Інтернет-сторінки, Facebook, (будь-які месенджери). Причому не менше ніж за 10 календарних днів, як цього вимагає Статут.

Важливо мати під рукою документи профорганізації: протоколи, постанови профкому, статистичні дані, цифрові показники діяльності, фінансові показники, соціальний паспорт колективу. Можуть виникнути несподівані питання. Оперативно дати відповідь можна за наявності зазначеного довідкового матеріалу.

Заздалегідь, ще до підготовки до звітів та виборів, корисно уважно придивитися до профспілкового активу, оцінити, кого з профгрупоргів/передцехкомів та громадських інспекторів підтримують у колективах, а кого – ні. Це дозволить передбачити перебіг подій під час звітно-виборчої кампанії: приблизно знати, кого буде обрано на новий термін, кого буде звільнено від обов'язків, і навіть подумати про підготовку гідних замін.

Мало хто про це замислюється, але критичні зауваження на звітних заходах є найкращою основою для програми профлідера на наступний період.

Головний принцип ДОПОВІДІ – відповісти на запитання: що вдалося здійснити, що залишилося невирішеним і чому? Аналізуючи, показати роль, відносини кожного з членів профоргану об'єктивно. Не слід перевантажувати доповідь як за змістом, так і за часом. Достатньо 20 хвилин, а якщо будуть представлені візуальні матеріали – честь вам та пошана.

Ще один «секрет» – роль головуючого зборів чи конференції. Від вірного вибору цієї людини залежить левова частка успіху всього заходу чи запланованого сценарію. Від його вміння керувати безліччю людей, знання статутних норм – це врятує від претензій, злагоджувати гострі кути, не відводити убік від головних тем, тощо.

Таємне голосування! Це ідеальний варіант - якщо на підприємстві є ризик тиску та майбутніх наслідків. Вголос говоримо, як хоче почути начальник – а голосуємо за наказом совісті. За статутом його застосовують якщо на виборну посаду претендують дві та більше кандидатур. Збори/конференція можуть проголосувати за таємне голосування навіть за однієї кандидатури! Тобто, рішення відкрите/таємне повністю на совісті делегатів конференції – бо це найголовніший профспілковий орган зараз! Організатори виборів на будь-якому рівні ОБОВ'ЯЗАНІ передбачити цю можливість та заздалегідь приготувати бюлетені голосування та скриньку. Отже відмазка – ми не можемо провести це голосування бо не готові - не рахується!

Стосовно підрахунку голосів. На засіданні керівного органу рішення приймається більшістю голосів при наявності кворуму. Засідання профспілкового комітету легітимне – якщо присутні 2/3 членів профкому, рішення приймається якщо проголосувало більше половини від ОБРАНИХ членів цього профкому. Тобто, якщо в профкомі 19 членів, а за питання порядку денного проголосувало 8 – то рішення не приймається! Якщо на посаду голови ПО є багато кандидатур і жодна з них не набрала половини голосів – до другого туру голосування проходять 2 кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів.

Різниця між кандидатурою рекомендованою (і це можна підтвердити протоколом) на зборах рівня нижче (для первинної організації профспілки – це збори цехового комітету) та кандидатурою запропонованою голосом із зали, полягає в тому, що для включення останньої для голосування – потрібна підтримка абсолютної більшості делегатів. І якщо проголосувало менше половини делегатів – запропонована кандидатура знімається!

---

"Як провести фотоконкурс" (xастина 1) або "Як підвищити кількість підписників групи/сторінки соцмережі" (xастина 2)

Частина 1: Необхідно визначиться з темою фото конкурсу (8 березня, День народження підприємства, день охорони праці, день захисника, день металурга та гірника). Пишемо клопотання, положення про конкурс, складаємо кошторис, обираємо журі.

Даємо оголошення в групу (месенджер) з вашою поштою, обов'язково ставимо рамки, умови проведення (публікуємо положення про конкурс). Згідно з запропонованим терміном збираємо тематичні фотографії (оптимальний час збору робіт – два/три тижні). Компетентним журі визначаємо переможців та проводимо нагородження (приємні призи, грамоти та символіка первинки). Плавно переходимо до другої частини.

Частина 2: Усі зібрані роботи публікуємо на сторінці групи та оголошуємо номінацію "Приз глядацьких симпатій". Учасники конкурсу активно підключають своїх друзів, близьких, родичів шляхом розсилки особистих повідомлень із проханням підтримати, підкріплюючи посилання на групу. Люди переходять за посиланням, голосують, цікавляться групою – охоплення (популярність) цього пабліку зростає.

Переможця голосування нагороджуємо цінними призами. Все! Що може бути простіше? 😉

---

Хоча я і завзятий прихильник «живого» діалогу зі слухачами в процесі навчання, все ж таки право на існування та користь віртуальних семінарів (вебінарів) треба визнати. Особливо зараз – коли звільняти людей від основної роботи на виробництві вельми проблематично, та й коштів на оплату запрошеним лекторам особливо немає.

Отже, спробую дати покрокову інструкцію щодо проведення вебінару на базі безкоштовного софту (ну, треба заощаджувати профспілковий бюджет).

1. Знаходимо чуйного лектора, згодного провести заочне заняття і який має технічні можливості (зазвичай, складніше з першим, ніж з другим).

2. Визначаємося з кількістю та списком конкретних слухачів (ідеальне число 30-40). Повідомляємо їм про час (можна навіть після зміни або перед/між – загалом, в ідеалі без відриву від виробництва) та зміст запланованого навчання: тему, тривалість занять, лекторів та покарання за відсутність не з поважної причини 😉

3. Домовляємося про приміщення, де можна буде зручно розмістити всіх слухачів. У ньому ставимо ноутбук (або стаціонарний комп'ютер з веб-камерою), звукові колонки (бо вбудованих в ноут може недостатньо) і мікрофон (бажано бездротовий – щоб охочих озвучити питання було чути з іншого боку). А якщо є можливість – ще й проектор (або широкоформатний телевізор) з екраном (або світлою стіною), щоб усі учні змогли побачити лектора та матеріал, що демонструється.

4. Встановлюємо програму для дистанційного навчання: Zoom, Microsoft Teams, Google Hangout (програми мають безкоштовні варіанти). Створюємо майбутню відео-конференцію, посилання надсилаємо учасникам будь яким зручним засобом

5. Якщо лектор має бажання демонструвати слайди або будь-який інший візуальний матеріал, то надаємо йому право демонструвати свій екран (це право можна надати будь-якому учаснику семінару).

З основного – все! Можна ще роздрукувати роздатковий матеріал – щоб слухачі змогли забрати знання із собою не тільки в голові, а й на паперовому носії. Зазвичай якщо лектори демонстрували презентації – їх потім надсилають всім учасникам.

Бажано дотримуватися правила: один вебінар – одна тема, щоб у слухачів не було «каші в голові» від різноманітності отриманої інформації.

---

Цю ідею вперше озвучили представники МОК "Запоріжсталі" на 3-му форумі. А тепер завдяки їхній чуйності, я можу видати на публіку деталі та правила.

Учасників тренінгу ділимо на 4 команди (можна на 6, головне – парна кількість). У цих командах вони до кінця занять. Основні принципи гри – командам потрібно підібрати дієві аргументи незалежно від того, як вони особисто ставляться до тези. Адже так і буває в житті, часто виникають ситуації, коли ви несете ідею, в яку особисто ви не вірите чи навіть не підтримуєте її. Але необхідно довести її спроможність.

Команда 1 і команда 2 працюють над однією тезою, тільки одна команда його доводитиме, друга – її спростовуватиме. Після виступу команд, учасники з 3 та 4 команди проголосують, хто був переконливішим. При голосуванні важливо керуватися не внутрішніми переконаннями щодо тези, а переконливістю команд. Так само, 3 та 4 команди працюють на захист та заперечення однієї тези, а хто з них більш переконливий, проголосують учасники з команди 1 та 2.

Представник команд сліпим жеребом витягує тезу, і 7 хвилин дається на підготовку до групи. Далі за одним представником команд презентують свою лінію аргументації. Час на аргументацію – до 3 хвилин. У такому ключі проходять три раунди, після закінчення заповнюється підсумкова таблиця. Бали рахуються по піднятій руці.

Що потрібно:

Приміщення з віддаленим розташуванням команд один від одного. Столи та стільці – бажано!

Модератори – бажано професійні переговорники чи коучи. За підсумками всього навчального дня вони детально розбирають весь тренінг, вказують на помилки і дають рекомендації.

Надаю файл прикладів тез

---

Футбол у кулях це захоплююче гра, яка принесе багато задоволення. Це командна гра, яка підійде компанії друзів або співробітників, зробить незабутнім свято імениннику і безперечно сподобається любителям екстремального відпочинку! Для гри знадовиться будь-який спортивний майданчик, футбольне поле, закритий спорт зал або коротко пострижена галявина, основна вимога що б не було гострих предметів, бо кулі можуть пошкодитися.

Творцям Бамперболу набридла всім відома гра - футбол з її правилами. Тому норвежці видозмінили цю гру та внесли нові правила. Найголовніше - це надувна сфера, яка надівається на людину, повітря надходить через отвір угорі кулі. Усередині неї є ручки для рук. Сфера зроблена з міцного поліуретану і може мати розмір 1,2 метра, 1,5 метра і 1,8 метра. Тому люди різного зростання можуть спокійно брати участь у цьому атракціоні. Куля складається з кількох надутих частин, скріплених між собою. Таке екіпірування сковує рухи людини, адже руки міцно триматимуться за ручки всередині кулі. Рухливою частиною тіла залишаються лише ноги. Тому гравцеві важко зберігати рівновагу, а забити гол взагалі непросте, але цікаве завдання.

Правила гри, які я зміг знайти в мережі:

У грі беруть участь дві команди з рівною кількістю учасників. Грати у футбол у кулях можуть як діти, так і дорослі. Єдине обмеження стосується ваги, тому що надувна сфера витримує до 100 кг.

Мета гри – забити якнайбільше голів у ворота суперника (які не більше 1,5 метра завширшки), і відповідно, не пропустити. Переможцем вважається команда, яка забила більшу кількість голів.

Гра включає 40 хвилин ігрового часу і 10 хвилин перерви. Тривалість ігрового тайму гравці встановлюють самостійно за взаємною домовленістю. Але, зазвичай, тайм триває 10-20 хвилин. Перерва 5-10 хвилин.

Кількість учасників може змінюватись від 4 до 10. Оптимальним варіантом буде, якщо кожна команда складатиметься з 5 гравців.

Насправді немає строгих правил, жовтих та червоних карток, аутів, офсайдів та пенальті, у гонитві за м'ячем можна і потрібно штовхати суперників, падати, перекидатися, робити сальто – і все це абсолютно безпечно. Незважаючи на велику контактність, травми виключені – надувна сфера пом'якшує будь-які удари та захищає власника кулі. Тут можна безболісно падати, перевертатися вниз головою і битися один про одного, що надає грі особливий азарт та екстрим!

І особливо, мабуть, вражає святкування голу – в буквальному значенні команда катається футбольним полем! Тому на полі панує не напруга, а веселощі та позитив.

Оренда "все включено" у Дніпрі - 1400 грн. на годину (https://www.instagram.com/bumperball_dp). Сюди входить 12 куль і весь необхідний інвентар, роздягальні, поле зі штучним покриттям, і навіть двоє суддею, на яких якщо що можна буде покричати... 😉

---

Етапи підготовки:

1. Заправити транспортувальний балон стисненим повітрям 40л.
2. Підготувати заправну станцію.
3. Підготувати 10 комплектів обладнання. В один комплект входить: маркер, маска, балон 0.8л, фідер, комуфляж, рукавички.
4. Кулі. (Мінімум на людину 100 куль на 1 гру, 3 гри. Усього 3000 куль).
5. Гранати по бажанню (осколкові та димові 1 граната / 1 людина. 30 димових та 30 осколкових).
6. Найняти двох суддів.
7. Підготувати майданчик для проведення безпечної гри.
8. Підготувати додаткове обладнання для сценарної гри (прапори, документи, заручники, муляж вибухівки тощо).

Гра:

1. Дві команди по 5 осіб. Команди розведені по кутах. Дула маркерів до стіни.
2. За командою судді розпочинається бій.
3. Час бою 10 хв. Бій закінчується після закінчення часу і вважається кількість гравців з обох команд. Команда у якій залишилося менше гравців програла. Бій закінчується, коли на полі залишається 1 гравець.
4. Гравець закінчує бій після влучення в нього кулею суперника, піднімає руку і суддя виводить його з поля.
5. Після гри команди дякують одна одній за гру.

Сценарні або Великі ігри: Різновид пейнтболу зазвичай вони проходять на великих полях (від 10 до 100 га) від декількох годин до 2х діб. У таких іграх є спільна тема, сценарій, антураж. Останнім часом все більше і більше в таких іграх використовується рольовий елемент - як "іменні" (історичні особистості, Сталкер, герої книги фільмів на тему гри), так і "функціональні" (сапери, вертолітники, шпигуни, перебіжчики, медики) персонажі.

Середня вартість гри на 1 особу: 50 грн. - 100 грн кулі; 10 грн осколкова граната; 20 грн. димова.

Середня вартість обладнання та інвентарю: 145 $ - маркер; 38 $ - маска; 50 $ - балон 0,5л; 17 $ - комплект прокатного одягу; 30 $ - кулі 1К.

---

Хочу поділитися чудовою ідеєю «Конкурсу-естафети з Охорони праці та промислової безпеки», присвяченої «Дню охорони праці».

Ідея народилася на зборах активу Молодіжної ради МГЗ напередодні Дня охорони праці. Метою заходу є залучення молодих співробітників підприємства до підтримки існуючої системи ОТіПБ, а також популяризації безпечного виконання робіт.

Етапи реалізації:

1. Озвучили свою ідею керівництва. Вона їм дуже сподобалася.
2. Вибрали відповідальних за підготовку етапів (щоб кожен відповідав за свій етап та його підготував).
3. Знайшли необхідний інвентар щодо станцій: вогнегасники, різноманітний ЗІЗ, аптечки, столи, стільці, канцелярія тощо.
4. Розробили положення про організацію та проведення конкурсу «Естафета з ОТіПБ». (за бажання можу в особистому порядку поділиться становищем)
5. Вибрали дату проведення естафети.
6. Зібрали команди (до складу команд входять по 5 учасників, серед яких не менше однієї дівчини. Учасниками команди можуть бути всі молоді співробітники до 35 років, як робітники, так і ІТП. Команда має заздалегідь обрати капітана, придумати назву та підготувати девіз на тему з ОТіПБ).
7. Зробили рекламну афішу для інформування про захід на підприємстві.
8. Провели естафету.

Також хочу розповісти докладніше про станції естафети:

1. "Що не так?"
На станції знаходиться фотокартка із зображенням виробничої ситуації або працівників, які виконують певні роботи в ЗІЗ. Командам необхідно за певний проміжок часу визначити "Що не так!?", позначити сумнівне (на їх погляд), місце кольоровим маркером!

2. "Тест"
На етапі знаходяться картки з 10-ма питаннями з ОТіПБ та варіантами відповідей. Завдання команди - максимально швидко визначити правильні відповіді та відзначити їх у картці.

3. «ЗІЗ» (засоби індивідуального захисту)
На станції знаходиться картка з описом виробничої ситуації, характеру робіт, що виконуються, а також набір різних ЗІЗ. Завдання команди - максимально швидко визначити, які ЗІЗ необхідні для безпечного виконання зазначених видів робіт. Команді необхідно одягнути одного з учасників у комплект вибраних ЗІЗ.

4. «Медицина»
На станції знаходиться картка із завданням, в якій описані симптоми характерні для отримання будь-якого виду травми та комплекти аптечок першої медичної допомоги. Завдання команди – максимально швидко визначити необхідний набір медикаментів та обладнання для надання допомоги потерпілому та правильно виконати заходи на прикладі одного з учасників команди.

5. «Хімічні речовини»
На станції знаходиться картка-завдання, де вказано ймовірне місце ураження хімічною речовиною, яка є при виробництві (кислота, луг тощо). А також набір карток з назвою рідин та розчинів, необхідних для обробки місця ймовірного ураження. Команди повинні максимально швидко розкрити ємність, в якій знаходиться записка із завданням, правильно визначити та відзначити картку з правильною відповіддю.

6. «Відважний пожежник»
На станції для кожної команди встановлена магнітна дошка, поряд з якою знаходяться: блок-схема з окремих блоків на магнітах (є блоки з неправильними варіантами), два види вогнегасників (вуглекислотний, порошковий), відро з водою (так само символізує пожежний гідрант). Окремо знаходяться роздруковані листи з видом пожежі (типу речовини, що горить), малюнок із вогнем. Команди повинні максимально швидко з окремих блоків зібрати правильно блок-схему дій під час пожежі. Далі вибрати потрібний засіб для гасіння, прибігти до вогнища загоряння, правильно виконати дії з використанням вибраних засобів при локалізації загоряння.

За перші три місця команди нагороджені грамотами та грошовими преміями. За четверте, п'яте та шосте – заохочувальними дипломами. Звичайно ж, це все молодь робили за своєю ініціативою та безкоштовно.

---

Попит на робітничі професії не зменшується, а ось випускників, які бажають працевлаштуватися за здобутою трудовою спеціальністю, на жаль, не зростає. Плюс «чудова політика» нашої держави щодо приречення ПТУ на поступову «голодну смерть» 😔

Як варіант профорієнтації, залучення та мотивації студентів для працевлаштування на підприємства ГМК можна використовувати ЕКСКУРСІЇ здобувачів освіти на виробництво. Якісно продемонструвати індустріальну міць та важливість промисловості! Показати можливості кар'єрного зростання (можна на живих прикладах тамтешніх працівників) та можливих заробітних плат! Дух робітничого колективу та повага до таких складних, але важливих професій!

Технічно це зробити неважко! Якщо жодних контактів немає, то можна розпочати з телефонів голів первинних організацій ПМГУ (вони є на сайті Профспілки ). Вони не відмовлять у подібному проханні та будуть посередниками в домовленостях з адміністрацією для організації екскурсії. Швидше за все, сама екскурсія нічого фінансово коштувати навчальному закладу не буде (у крайньому випадку – трансфер до підприємства, і то якщо до нього не можна/надто довго добиратися громадським транспортом).

Також хочу розповісти докладніше про станції естафети:

Для вивільнення та супроводу студентів також знайдуться помічники – голови профкомів студентів чи викладачів. Впевнений, їм також буде не менш цікаво, ніж учням. А цікаво та пізнавально буде – гарантую!

Якщо з'явиться бажання і попит, подібні екскурсії можна проводити і зі школярами - проводити профорієнтацію зі шкільної лави. 😉

Хороший досвід у подібних заходах у АрселорМіттал Кривий Ріг, Запоріжсталі та ін.

Докорінно ситуацію з працевлаштуванням це звичайно не змінить, є більш глибинні проблеми витоку кадрів, але зовсім недорога звичка профорієнтування цілком здатна пом'якшити ці наслідки.

---

Часто буває, що інформація опускається зверху (від профспілкового комітету) вниз (пересічним членам профспілки). І саме по собі це вже успіх – щиро вважаю, що коли «низи» поінформовані, то функція гласності працює на «5»! Але як отримати зворотний зв'язок? Особисті розмови не несуть масовості, на зборах люди, що сидять і втомилися після роботи, пасивні і байдужі, про соціальні мережі – зовсім мовчу . І ось найпростіший спосіб який спадає на думку – це анкетування. Насправді, досить ефективний інструмент. Наприклад, наші турецькі колеги завдяки анкетуванню працівників формують проект колективного договору!

Сядьте і подумайте над цілями (чого ви конкретно хочете отримати в результаті) і безпосередньо питаннями (не вірні питання зведуть ідею на нуль). Свого часу перед проведенням пленуму, присвяченому молодіжній політиці, я проводив анкетування - тому із задоволенням ділюся готовим файлом (можна взяти для початку).

Поділ за віком та професіям – обов'язкові, бо їхні погляди дуже відчутно відрізняються. І аналізувати їх бажано також окремо. Ще кілька технічних порад щодо анкетування. Кількість відкритих питань (де потрібно не вибирати з існуючих, а дати своє) намагайтеся звести до мінімуму – народ трохи лінивий і з небажанням самостійно пише щось цікаве. Не змушуйте писати свої ПІБ - нехай буде анонімно, так буде більше шансів на правдивість. Не робіть анкету громіздкою – краще звузити коло питань до головного та важливого!

Звісно, можна провести це по-сучасному – в онлайні. Наприклад, за допомогою безкоштовного інструменту Google Forms. Якщо все вийде – готовий проаналізований результат у вас сформується автоматично.

---

Сучасна танцювальна культура привнесла таке явище, як Танцювальна битва або просто Батл. Він став дуже популярним способом визначення переможця серед танцюристів, можливість порівняти танцювальну майстерність під час «живого» суперництва. Та й просто спосіб оригінально провести дискотеку!

Отже, нижче наведено базову покрокову інструкцію з проведення танцювального батлу серед молоді самотужки:

1. Потрібен ді-джей. Не обов'язково професійний із клубу. Достатньо вміти користуватися пультом та вчасно вмикати/вимикати треки. Головне – щоб при ньому була відповідна мобільна аудіоапаратура 😉
2. Готуємо майданчик/зал. За великим рахунком, будь-яка рівна і відносно чиста поверхня підійде. Звісно для нижнього брейку краще паркет/ламінат, але мені здається, чим складнішими будуть рухи, тим менше залучення учасників.
3. Визначаємося з кількістю команд та правилами змагань. Найпростіший варіант змагання: виходять дві команди, що змагаються за жеребом, один представник від команди (наприклад капітан, але це не обов'язково – а то він швидко втомиться 😃) показує рухи. Усі учасники команди-суперниці намагаються злагоджено їх повторити. За часом це триває від 30 секунд до хвилини (зазвичай це один куплет та приспів).
4. Вибираємо журі. Головні завдання: не гучно ржати та стежити за основним правилом - оцінювати якість повторюваного руху командою суперників. Іноді ті просто танцюю самі по собі і як би це круто не виглядало - потрібно підходити принципово і стежити саме за повтором конкретних рухів, що демонструються. Критерії оцінок можуть бути такими:
   Музика – здатність танцюриста відчувати музику, обіграти її, імпровізувати;
   Чистота виконання – техніка виконання танцювальних та силових елементів;
   Оригінальність – стиль танцюриста, його неповторність, його індивідуальність – наскільки оригінальні його елементи/стиль виконання;
   Подача – акторська гра, ефектність, міміка, впевненість;
   Різноплановість – наскільки танцюрист універсальний у різних напрямках стилю чи просто повторює одні й самі рухи;
   Складність – те, наскільки фізично складні елементи, виконані танцюристом.
   

Залежно від домовленості (побажання журі або організаторів) битва може йти у кілька раундів (в ідеалі – за круговою системою). Як варіант можна провести батл за класичним правилом: віч-на-віч. Але, тоді кількість залучених учасників та приводів плакати від сміху, суттєво зменшаються 😃. Або провести команда на команду - але тоді потрібна попередня підготовка та репетиції.

Невеликі строгості:

1. Не можна торкатися один одного. Хоч батл це і битва, але це танцювальна битва, і зброя тут стиль, рухи та музичність, і в жодному разі поштовхи чи погрози;
2. Не можна порушувати умовний кордон між командами. Капітан показує рухи на своїй території – команда-суперниця повторює на своїй;
3. Не можна порушувати черговість. Обидві команди (у випадку з класикою – обидва танцюристи) одночасно не танцюють, спочатку одні мають показати на що здатні, а потім їм мають відповісти опоненти.

Ну і на завершення журі оголошує команду-переможницю і в танцювальних рухах того стилю, що їм притаманна 😃, вручає заслужені нагороди.

---

Як вивезти працівників (членів профспілки) на концерт якогось артиста до іншого міста?

Пишемо клопотання на ім'я голови профкому, на часткову компенсацію вартості квитка на концерт та транспорт. Замовляємо квитки, пишемо оголошення (сторінка ФБ, Мессенджери, дошка оголошень на підприємстві). Формуємо список за квотами (телефон червоний), відносимо його в профком. Друкуємо додатковий список на автобус так як всі люди які їдуть на захід застраховані. Збираємо гроші за квитки. Замовляємо відповідний транспорт. Організовано веземо людей.

Після концерту повертаємо їх додому. Люди задоволені, адже організоване дозвілля за доступною ціною завжди викликає гарні емоції 😀

На перший погляд все просто, але той хто цим займається знає, що робота з людьми не така проста.

---

Для початку людські (безцінні) ресурси:

1. Ведучий, який зачитує запитання та відповіді.
2. Помічник, який(a) збирає папірці з написаними відповідями команд і красиво відносить їх судді.
3. Суддя – людина, яка звіряє відповіді команд із правильними, веде всю статистику та власне першою знає, хто переміг.

Тепер технічні ресурси:

1. Просторе приміщення із ізольованими один від одного столами – за кількістю команд. За кожним столом 6 (можна 7, але не більше) стільців за кількістю учасників команди.
2. Мікрофон для ведучого та звуковідтворююча апаратура. Можна звичайно і без техніки, якщо голос голосний і не шкода зірвати.
3. Хронометр або звуковий/відео ролик, що відраховує хвилину. Наприклад такий
4. На кожному ігровому столі невеликі пронумеровані аркуші паперу (відповідно до кількості запитань) та з номером команди. Відповідно, потрібна табличка з цифрою на кожному столі. Не забудьте про ручки, що пишуть.
5. Запитання! Тут, звісно, доведеться попітніти. Зрозуміло, що Google надасть вам із десяток тисяч готових питань для брейн-рингу, але з ексклюзивністю тоді доведеться попрощатися. Ідеальний варіант – все ж таки спробувати адаптувати питання до підприємства, галузі, сфери діяльності тощо. Тоді грати дійсно буде цікаво та ПІЗНАВАЛЬНО!
6. Набагато простіше буде, якщо є Положення про проведення гри. Данне положення максимальне та передбачає набагато більше, але відсікти все зайве легше, ніж винаходити велосипед 😉

Підготовку завершено. Капітани команд тягнуть жереб, визначаючи, який номер столу (а отже, і номер команди) їм дістанеться. Учасники сідають за столи і вигадують собі назву/девіз/що завгодно, аби креативно і весело. Ведучий пояснює правила та починає зачитувати питання.

По закінченні однієї хвилини (тут потрібно СТРОГО стежити за часом) учасник команди записує на бланку з відповідним номером питання відповідь команди і піднімає руку, щоб асистентка (ну все ж таки дівчина гармонійніше виглядатиме) прийняла його для подальшого розгляду суддею. Ведучий зачитує правильну відповідь, після чого слідує гучна реакція учасників (незалежно від їхньої правоти), кричалки від уболівальників тощо. Наступне питання – реакція тощо.

І так до переможного кінця, коли будуть нагороджені переможці та призери під загальні овації задоволених учасників та всіх присутніх.

---

Отже, щоб написати інформаційний матеріал (статтю, пост), потрібно дотримуватися алгоритму.

1. Захотіти написати
2. Написати

Все! Реально все. Решта не має значення.

Побіч всякі там правила журналістики: піратський кодекс написаний для піратів, а журналістський – для журналістів, і навіть вони не всі його дотримуються.

Побіч граматику і вірно розставлені коми. Ні, якщо людина знає про синтаксис і пунктуацію – це йому плюс у карму, але на цьому й все.

Побіч навіть фактаж. Не лажати у фактах бажано, але якщо десь помилитеся – потім виправите, діліть.

Якщо сфоткати забули, теж не катастрофа, заставок на будь-яку тему – повний інтернет.

Єдине, що важливо – це воно: 🔥 БАЖАННЯ 🔥.

Для тих, у кого є ВОНО і кілька вільного часу на почитати, ось хороша інструкція саме в розрізі соцмереж:

---